ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ У МАГІСТРАТУРІ

Комунікативні процеси, які передують навчальним і через усе життя супроводжують їх, значною мірою впливають на освітній простір в напрямі професійного комунікативного вдосконалення військового фахівця. Перехід офіцера-прикордонника – майбутнього керівника з початкового рівня – комунікативної грамотності на рівень комунікативної компетентності може статися за певних необхідних і достатніх умов. У статті розкрито основні педагогічні умови ефективного розвитку комунікативної компетентності офіцерів Державної прикордонної служби України у процесі магістерської підготовки, систематизовано й уточнено базові поняття дослідження, що сприяє збагаченню теоретичного змісту визначеної проблеми, наповнює її конкретним значенням, розкриває специфіку розвитку комунікативної компетентності офіцерів-магістрантів. Для досягнення мети статті було узагальнено результати наукових публікацій, які стосуються проблеми дослідження; визначено перелік педагогічних умов, які можуть покращити процес розвитку комунікативної компетентності офіцерів-прикордонників; обґрунтувано педагогічні умови розвитку комунікативної компетентності офіцерів-прикордонників та їх дієвість у процесі магістерської підготовки. Проаналізовані роботи свідчать про те, що навчання офіцерів-прикордонників у магістратурі є частиною єдиного військово-педагогічного процесу з притаманними йому певними закономірностями. Йдеться про відбір і структурування навчального матеріалу з урахуванням поставлених цілей щодо розвитку компонентів комунікативної компетентності військових фахівців; застосування в освітньому процесі магістратури форм і методів тренінгового та інтерактивного навчання; безперервність процесу організації самоосвіти та самостійної роботи офіцерів-прикордонників на магістерському рівні вищої освіти; ґендерні особливості професійної комунікативної взаємодії. Процес розвитку комунікативної компетентності в офіцерів – майбутніх керівників відрізняється певною специфікою. Забезпечення відповідного рівня комунікативної компетентності передбачає організацію ефективної взаємодії між військовослужбовцями, у тому числі між офіцерами та підлеглими, що знаходить відбиток у різноманітних формах як службового, так і позаслужбового комунікування, яке серйозно впливає на результативність виконання службових і бойових завдань, згуртування військових колективів, стан військової дисципліни, задоволеність службою тощо.